Кам'янець-Подільський в роки 2-ї Світової війни

«Була неділя або, як говорили за «совєтів», «вихідний день», отже, інколи в неділю я міг поспати більше звичайного – до 7 години ранку. Тупіт і біготня під нашими вікнами розбудили мене. В голові майнула думка, що сталося щось надзвичайне. Через кілька хвилин вбігає в кімнату сестра дружини Ніна і перелякано сповіщає: «Війна! Німці оголосили війну СССР. Ваня і Стьопа прибігли додому і сказали, що їхній полк пішов уже на фронт. Уже бомбили багато наших міст, як Київ, Житомир, Одесу, Севастополь».

"Місто-музей над Смотричем". 1975 рік

Стаття і фотознімки з журналу" Наука і життя " №7 1975 року
Автори тексту: археолог, педагог, професор, доктор історичних наук Іона Ізраїлевич Винокур та Ізяслав Ілліч Медведовський, у 1954-1989 роках головний архітектор Кам'янця-Подільського
Стаття ілюстрована малюнками художника Дмитра Івановича Брика.

Каменец-Подольский 1940-е

Коллектив 8 школы выдвигается на первомайскую демонстрацию. Каменец-Подольский 1940-е

26 березня - День визволення Кам'янця-Подільського від нацистських загарбників

Героїчні події Великої Вітчизняної Війни, визволення Кам'янець-Подільського від німецько-фашистських загарбників навічно залишаться в історії Другої світової війни, а подвиги воїнів,  що звільняли і загинули за наш край, ніколи не зітруться зі світлої пам’яті подолян й усього українського народу.

Цього року, в 75 річницю  з Дня визволення міста, урочисті заходи відбулися біля пам’ятника загиблим воїнам, що знаходиться на території Старого міста. Колектив Заповідника вшанував пам’ять учасників визволення рідного міста, адже немає жодної родини, яка б не зазнала втрат у ті грізні роки, яка б не схоронила рідних та близьких, полеглих смертю хоробрих на полях битв, замучених у гестапівських катівнях. Це - великий смуток і велика радість у серці кожного з нас. Тож визволення від фашистської неволі – це хроніка тих жахливих днів.

В честь вшанування 75-річниці визволення Кам’янця-Подільського колектив Заповідника пропонує оглянути фотовиставку «Кам’янець-Подільський від окупації до визволення», відкриття якої відбудеться 2 квітня 2019 р.  о 13.00 в конференц-залі НІАЗ «Кам’янець», за адресою  Старе місто, вул.. П’ятницька 9.

Торжественная линейка в 9 школе. 1970-е

Торжественная линейка в 9 школе. 1970-е

ПОРЕФОРМЕНЕ СЕЛЯНСТВО ПОДІЛЛЯ

Я.Й.Красовський

ДОКУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО ПОРЕФОРМЕНЕ СЕЛЯНСТВО ПОДІЛЛЯ

Історія селянства ще недостатньо досліджена та потребує особливої уваги з боку вітчизняних дослідників. І в цьому немає нічого дивного, адже ще зовсім недавно більшість українців належали саме до цієї соціальної групи. Останнім часом на шляху вивчення його минулого зроблено помітний крок уперед: вийшла в світ ґрунтовна «Історія українського селянства», що може слугувати певним методологічним взірцем новітнього історичного дослідження. У двотомнику узагальнюється дослідницька робота з історії українського селянства, здійснена в останні півтора десятиріччя. У роботі значно подолано застарілі підходи і стереотипи радянської історіографії¹.

ЕТНОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ПОДІЛЛІ

З давніх-давен на території Поділля були відомі різні види господарської діяльності людини, зокрема скотарство, мисливство, рибальство. Однак найважливішим завжди залишалося землеробство. Населення Поділля займалося мотичним землеробством ще в епоху Трипілля (IV- III тис. до н.е.). Наявність сприятливих кліматичних умов: помірно холодна зима, літо з достатньою кількістю як теплих сонячних днів, так і дощів; родючі ґрунти - переважно чорноземи; давні землеробські традиції - все це сприяло розвитку традиційної агротехніки та значної різноманітністі землеробських знарядь подолян.
В сучасній етнографічній літературі агрокультура українців достатньо повно висвітлена, втім окремі її аспекти, особливо на регіональному рівні потребують більш широкого і поглибленого вивчення. На загальноукраїнському рівні сільськогосподарська культура українців досліджувалась такими відомими вітчизняними етнографами як В.Ф. Горленко, І.Д. Бойко, О С. Куницький1, С.П. Павлюк2, В.І. Наулко3, С.А. Макарчук4, М. Кисельов5 та ін.