Третій туристичний маршрут

Третій маршрут — огляд місць, пов'язаних з періодом Великої Вітчизняної війни. У сквері Танкістів споруджено пам'ятник бійцям танкової армії генерал-полковника Д. Д. Лелюшенка, яка визволила місто. Бойовий танк Т-34 піднято на постамент з тесаного каменю, на плиті викарбувані назви військових частин, яким присвоєно найменування «Кам'янець-Подільські». А поряд — могила Невідомого солдата, викладена гранітними плитами. Посередині полум'яніє латунна п'ятикутна зірка. Палає Вічний вогонь воїн-ської слави.
У сквері ім. Котовського — пам'ятник командирові 29-ї Унецької бригади полковнику М. С. Смирнову, який загинув у бою за визволення Кам'янця-Подільського. 29 березня 1944 року в боях за місто загинули І. П. Гаврик, М.М.Колданов, Ташмурзин — бійці 51-го гвардійського артилерійського полку. На їх могилі на околиці міста бойові друзі після битви встановили пам'ятник із гільз від снарядів, а вгорі прикріпили червону зірку. Тепер цей хвилюючий свідок війни — експонат історичного музею. А на могилі уже споруджено новий пам'ятник. Обеліски вічної слави встановлено на кладовищах Руських і Польських фільварків, у сквері Старобульварного спуску.

Другий маршрут в радянські часи

Рада Міністрів УРСР, враховуючи історичну, архітектурну і художню цінність усього комплексу пам'яток історії і культури Кам'янця-Подільського, постановила створити в межах староруської і середньовічної частин міста Державний історико-архітектурнин заповідник.
Наш другий маршрут — ознайомлення з історико-революційними пам'ятниками. Огляд їх можна почати з будинків, у яких переховувалась революційна література, в тому числі праці В. І, Леніна і газета «Искра», що на початку XX століття нелегально транспортувалася через Кам'янець-Подільський до Москви, Одеси, Харкова, Києва, Баку, Курська, Нижнього Новгорода та інших міст. Це був один з основних шляхів транспортування іскрівської літератури до Росії. Тільки з листопада 1902 до лютого 1903 року цим шляхом було переправлено близько 60 пудів літера-тури.
Один з пересильних пунктів був у будинку по Гімназистському спуску (нині вулиця Луначарського, 1). Тут у столярній майстерні царські жандарми виявили у квітні 1904 року чимало нелегальної літератури, серед якої були номери газети «Искра», брошура В. І. Леніна «До сільської бідноти», протоколи II з'їзду РСДРП.

Фортеця в Кам'янці-Подільському

Туристи, звісно, прагнуть, передусім відвідати Стару фортецю. Найкраще вона проглядається із Старобульварного спуску. Звідси відкривається дивна панорама середньовічного укріплення: на скелястому півострові, омитому Смотричем, виростають над мурами зубчаті башти з бастіонами; зліва під ними — стрімка кам'яна стіна, що спускається в долину річки.

Історія будівництва фортеці починається наприкінці XII століття, коли наші предки звели тут оборонну споруду для захисту від кочівників. Біля башти Денної археологи знайшли залишки керамічного посуду часів Київської Русі та фрагменти давнього укріплення. Пізніше, коли подільською землею заволоділи литовські князі Коріатовичі, ця фортеця була зміцнена й оновлена. Відтоді, щоб утримувати за собою Поділля, її перебудовували та добудовували і польські, і турецькі фортифікатори.