Другий маршрут в радянські часи

Рада Міністрів УРСР, враховуючи історичну, архітектурну і художню цінність усього комплексу пам'яток історії і культури Кам'янця-Подільського, постановила створити в межах староруської і середньовічної частин міста Державний історико-архітектурнин заповідник.
Наш другий маршрут — ознайомлення з історико-революційними пам'ятниками. Огляд їх можна почати з будинків, у яких переховувалась революційна література, в тому числі праці В. І, Леніна і газета «Искра», що на початку XX століття нелегально транспортувалася через Кам'янець-Подільський до Москви, Одеси, Харкова, Києва, Баку, Курська, Нижнього Новгорода та інших міст. Це був один з основних шляхів транспортування іскрівської літератури до Росії. Тільки з листопада 1902 до лютого 1903 року цим шляхом було переправлено близько 60 пудів літера-тури.
Один з пересильних пунктів був у будинку по Гімназистському спуску (нині вулиця Луначарського, 1). Тут у столярній майстерні царські жандарми виявили у квітні 1904 року чимало нелегальної літератури, серед якої були номери газети «Искра», брошура В. І. Леніна «До сільської бідноти», протоколи II з'їзду РСДРП.


У двоповерховому приміщенні по Підзамецькому спуску, 1, з листопада 1902 по лютий 1903 року жили агенти «Искры» М. М. Кудрін, Ц. І. Липовецька, Т. Я. Ванштейн, які разом з іншими підпільниками переправляли революційну літературу в різні міста Росії.
Споруда теперішнього міського Будинку культури — теж пам'ятка архітектури. Ця будівля зведена у 1899 році, до 100-річчя з дня народження О. С. Пушкіна. Тут бували видатні діячі Комуністичної партії. Так, у березні 1922 року на засіданні міської Ради депутатів трудящих з доповідями про внутрішнє і міжнародне становище Радянської країни виступили М. І. Калінін та Г. І. Петровський. Про це розповідає меморіальна дошка.
Свідком революційних подій, демонстрацій була Радянська площа. В будинку № 4, де тепер навчальний корпус сільськогосподарського технікуму, 1 листопада 1917 року повноважні представники трудящих міста і революційних солдатів проголосили в Ка-м'янці-Подільському Радянську владу. Першим головою виконкому Ради став більшовик М. М. Кушелєв.
Першим радянським пам'ятником був обеліск на могилі більшовиків, які загинули від рук петлюрівців. У 1932 році в парку, який тепер носить ім'я В. І. Леніна, було встановлено бронзове погруддя вождя пролетаріату, засновника Радянської держави. На початку війни його зруйнували фашисти. Новий пам'ятник В. І. Леніну відкрито у місті до 100-річчя з дня його народження. Це один з кращих творів українського радянського монументального мистецтва останніх років. Його автори — народний художник УРСР Г. Н. Кальченко, заслужені діячі мистецтв Української РСР А. Ю. Білостоцький, О. О. Супрун, архітектори Т. Г. Довженко, І. В. Медведовський.
На будинках, де в роки революції і громадянської війни працювали Рада робітничих і солдатських депутатів, ревком, штаби повстанських полків, встановлено меморіальні дошки. Ім'я визначного державного і партійного діяча, академіка АН УРСР В. П. Затон-ського, який проводив революційну роботу в місті, присвоєно педагогічному інституту. Тут створено його музей, а також музей відомого революціонера, українського радянського поета і публіциста І. Ю. Кулика, який на початку 20-х років був редактором перших у місті радянських газет «Вісті» і «Червона правда».