Про Кам'янець-Подільський в період з 1917 по 1991 рік. Радянський період: газети, книги, війна в Кам'янці-Подільському.
четверг, 30 апреля 2020 г.
Кам`янець-Подільський після визволення
Пройшло декілька днів. Сніг розтанув і вже почало просихати. В повітрі, як це буває, відчувався перший запах справжньої весни. Але земля ще була чорною, як і все місто. На скелястому півострові тіснилися руїни історичних будинків, а перед містом непорушно стояла могутня Стара фортеця. На щастя, вона вціліла, хоча й неповністю. Одна з башт, яка внизу біля річки, залишилася без даху. Колись в давнину з неї підземним ходом в фортецю доставляли воду, за що вона й отримала назву «Водяна». Глибокі тріщини вкривали Лянцкоронську башту. Від попадання німецьких снарядів напівзруйнованими залишилися башти Комендантська і Денна.
Більш детальніше про звільнення Кам`янця-Подільського - читати тут
Звільнення Кам`янця-Подільського
Не пройшло і дня, як тривожна інформація надійшла від розвідників:
– Німці повертаються!
27 березня війська проскурівського угруповання армії Губе рушили на
південь і зупинилися в лісах та населених пунктах вздовж доріг на північ
поблизу Кам'янця-Подільського. Німці проводили активну розвідку в
напрямку міста. Великі колони автомашин, танків та піхоти рухалися по
шосе на Лянцкорунь. Неподалік від Макова противник зосередив до двох
полків піхоти і близько 75 танків. В районі Боришківців – до 50 танків,
Драганівки – 20 танків. На північно-східній околиці
Кам'янця-Подільського – 15 танків і два батальйони піхоти. Передові
загони противника мали завдання за всяку ціну захопити Оринин та
Кам'янець-Подільський, і відкрити собі шлях для виходу з оточення.
– Німці повертаються!
Німецьке воєнне аерофото Кам`янця-Подільського Більш детальніше про звільнення - читати тут |
Спогади про визволення Кам'янця-Подільського
Корінна київлянка, Ірина Хорошунова (1913-1993), походила з
дворянства. ЇЇ батьки проживали в одному з кращих будинків на
Андріївському узвозі. Ірина росла ерудованою дитиною, захоплювалася
живописом та поезією. Коли настали 1930-ті роки, матір репресували, а
далі війна і розстріл німцями сестри. У 1944 році життєві обставини
закинули Ірину спершу в Проскурів, а потім в Кам'янець-Подільський. Все б
залишилося забутим, якби не «Щоденник», який вона старанно вела на
сторінках звичайного шкільного зошита. Пожовклий записник зберігся у
фондах Національного музею історії України Другої світової війни. 37
сторінок рукопису розкривають унікальну історію визволення Кам`янця-Подільського єдиним сюжетом. В ньому записано:
26 березня, неділя
… Вчора ранок, 25 березня, був сірим, похмурим, але було тепло і зовсім сухо. Весь березень стояла тепла, майже весняна погода
.
26 березня, неділя
… Вчора ранок, 25 березня, був сірим, похмурим, але було тепло і зовсім сухо. Весь березень стояла тепла, майже весняна погода
.
Щоденник Ірини Хорошунової |
Кам’янець-Подільський котел
У великому кабінеті, за дубовим столом, зосередивши погляд на карті,
сидів командувач 1-ї танкової армії Вермахту, генерал Ганс-Валентин
Губе. Між червоних генеральських петлиць його кітеля виднівся Лицарський
хрест, над яким блистіло золоте дубове листя і мечі. Генералу танкових
військ нещодавно виповнилося 53. За свої роки він встиг пройти окопи і
газові поля Першої світової війни, був отруєний, втратив руку, але
здобув безцінний досвід ведення битв. Переживши гарячі зіткнення в
Італії і Сталінградський котел, він стикнувся з новою проблемою.
Кам'янець-Подільський в роки 2-ї Світової війни
«Була неділя або, як говорили за «совєтів», «вихідний день», отже, інколи в неділю я міг поспати більше звичайного – до 7 години ранку. Тупіт і біготня під нашими вікнами розбудили мене. В голові майнула думка, що сталося щось надзвичайне. Через кілька хвилин вбігає в кімнату сестра дружини Ніна і перелякано сповіщає: «Війна! Німці оголосили війну СССР. Ваня і Стьопа прибігли додому і сказали, що їхній полк пішов уже на фронт. Уже бомбили багато наших міст, як Київ, Житомир, Одесу, Севастополь».
Подписаться на:
Сообщения (Atom)