М.Г.Вороліс
Загальні аспекти розвитку освіти
в Україні висвітлюються в історичних працях визначних українців різних епох -
М. Грушевського, М. Драгоманова, Д. Дорошенка, І. Крип’якевича, М. Костомарова,
І. Огієнка та інших.
У другій половині ХХ ст. зроблені
фундаментальні розвідки в галузі історії українського шкільництва та
педагогічної думки такими дослідниками як: О.М. Завальнюком, В.В. Малим, В.А.
Гурським, А.Г. Філінюком, І.В. Сисаком та ін.
В кінці ХХ ст. в наше життя
повернулися з небуття далекого дореволюційного минулого гімназії, ліцеї,
колегіуми, недільні школи1.
Ці навчальні заклади прославили
нашу країну іменами багатьох талановитих вчених, видатних особистостей із
різних галузей людської діяльності. Вони були символом істинного, класичного
фундаментального знання, освіченості і вихованості.
Повернення гімназії й ліцею в
наше життя сьогодні слід розглядати не як данину моди, а як прагнення
наслідувати кращі вітчизняні традиції і зразки. Для цього необхідно знати
історію їх розвитку.
В 1804 р. був прийнятий новий
Статут навчальних закладів, який визначив структуру освітніх закладів. Тепер
вона виглядала так: університет - гімназія - повітові училища, училища
приходські (як форма підготовки до повітових училищ).
Після прийняття нового Статуту і
розподілу навчальних закладів на місцях повсюдно почали створюватись різні
гімназії - губернські, міські, приватні, імператорські, чоловічі і жіночі.
Перша гімназія на Україні була
відкрита в Херсонській губернії 12 березня 1815 р. Відкриття гімназії вважалося
важливою громадсько-політичною подією, на честь якої відправлялася божественна
літургія, а під час служби стріляли гармати. Всі викладачі складали присягу на
вірність імператору2.
Навчальні предмети час від часу
мінялися: одні знімалися, інші вводилися відповідно до особливих указів і
розпоряджень Міністерства народної освіти.
Так, в перші
десятиріччя ХІХ ст. в гімназії вивчалися: закон Божий, математика, російська
словесність, природнича історія, мови: латинська,
німецька, французька, чистописання,
малювання3.
У 1852 р. в курсі гімназійного
навчання були введені природничі науки. Метою цих нововведень було створити в
учнів ясне уявлення про три царства природи, знайомлячи переважно з такими
предметами, з яких складається грунт, фауна і флора, використовуючи місцевість
рідного краю4.
Новий гімназійський Статут, який
був прийнятий 19 листопада 1864 р., радикально змінив мету і зміст освіти в
гімназіях. Тепер гімназії повинні були визначатися, якими їм бути - класичними
чи реальними5.
На Поділлі, як в цілому в
Російській імперії в ХІХ ст. здобуття повноцінної середньої освіти вважалося
прерогативою чоловічої статті. У 1833 р. перша чоловіча гімназія була відкрита
у Кам’янці-Подільському, а 1838 р. у Немирові, тоді як перша жіноча гімназія
була відкрита у 1867 р. (м. Кам’янець-Подільський)6.
На 1891 р. на терені Подільській
губернії діяли такі середні навчальні заклади: три чоловічі і одна жіноча
(Маріїнська) гімназії, одне реальне училище та одна жіноча прогімназія7.
Із загальної кількості учнів в
губернії (70392) у чоловічих гімназіях навчалося 820 учнів, із них 363 - в
Кам’янець-Подільській і 457 в Немирівській. В Маріїнській жіночій гімназії -
238, Немирівській жіночій прогімназії - 139, у Вінницькому реальному училищі -
187 учнів. Таким чином, у середніх навчальних закладах Подільської губернії на
1891 рік навчалося 1384 учні (1007 хлопців і 377 дівчат) або біля 1,9% від
загальної кількості учнів в губернії.8
Кількість учнів, які навчалися в
середніх навчальних закладах губернії за віросповіданням та станами показано в
таблицях.9
Таблиця 1. Кількість учнів, які
навчалися в середніх навчальних закладах за віросповіданням
За віросповіданням
|
Навчалося учнів у середніх закладах
|
|||||
Кількість
учнів
|
о/
%
співвідноше
|
Кількість
учнів
|
О/
%
співвідноше
|
Всього
учнів
|
Всього в % співвідноше
|
|
чоловічої
статті
|
ння
|
жіночої
статті
|
ння
|
нні
|
||
Православних
|
459
|
45,6
|
274
|
72,8
|
733
|
52,9
|
Католиків
|
437
|
43,4
|
45
|
11,9
|
482
|
34,8
|
Лютеранців
|
13
|
1,3
|
7
|
1,8
|
20
|
1,4
|
Іудеїв
|
94
|
9,3
|
51
|
13,5
|
145
|
10,5
|
Інших
віросповідань
|
4
|
0,4
|
-
|
-
|
4
|
0,4
|
Таблиця 2. Кількість учнів, які навчалися в середніх
навчальних закладах за станами
За станами
дітей
|
Навчалося учнів у середніх закладах
|
|||||
Кількість
учнів
чоловічої
статті
|
о/
%
співвідноше
ння
|
Кількість
учнів
жіночої
статті
|
о/
%
співвідноше
ння
|
Всього
учнів
|
Всього в % співвідноше нні
|
|
Дворян і чиновників
|
564
|
56
|
242
|
64,2
|
806
|
58,2
|
Священиків
|
74
|
7,3
|
31
|
8,2
|
105
|
7,6
|
Міщан
|
255
|
25,3
|
78
|
20,7
|
333
|
24
|
Селян
|
71
|
7,1
|
17
|
4,5
|
88
|
6,4
|
Іноземців
|
43
|
4,3
|
9
|
2,4
|
52
|
38
|
Протягом десяти років стан
розвитку освіти в Подільській губернії суттєво не змінився. У 1900 р. була лише
відкрита одна жіноча гімназія (м. інниця) і на 1901 рік у середніх закладах
навчалося 2281 учень, що лише на 1,6% більше, ніж у 1891 році.10
Таблиця 3. Кількість учнів, які
навчалися в середніх навчальних закладах у 1901 році за віросповіданням
За віросповіданням
|
Навчалося учнів у середніх закладах
|
|||||
Кількість
учнів
чоловічої
статті
|
о/
%
співвідноше
ння
|
Кількість
учнів
жіночої
статті
|
о/
%
співвідноше
ння
|
Всього
учнів
|
Всього в % співвідноше нні
|
|
Православних
|
763
|
54,5
|
527
|
59,9
|
1290
|
56,5
|
Католиків
|
457
|
32,6
|
143
|
16,3
|
600
|
26,3
|
Лютеранців
|
28
|
2
|
10
|
1,1
|
38
|
1,7
|
Іудеїв
|
152
|
10,9
|
199
|
22,6
|
351
|
15,4
|
Інших
віросповідань
|
1
|
0,1
|
1
|
0,1
|
2
|
0,1
|
Таблиця 4. Кількість учнів, які навчалися в середніх
навчальних закладах у 1901 році за
станами11
За станами
дітей
|
Навчалося учнів у середніх закладах
|
|||||
Кількість
учнів
чоловічої
статті
|
о/
/О
відношенні
|
Кількість
учнів
жіночої
статті
|
о/
/О
відношенні
|
Всього
учнів
|
Всього в % відношенні
|
|
Дворян і чиновників
|
728
|
52
|
433
|
49,2
|
1161
|
51
|
Священиків
|
89
|
6,4
|
68
|
7,7
|
157
|
7
|
Міщан
|
411
|
29,3
|
307
|
34,9
|
718
|
31,4
|
Селян
|
124
|
8,8
|
51
|
5,8
|
175
|
7,6
|
Іноземців
|
44
|
3,5
|
21
|
2,4
|
70
|
3,0
|
Порівнявши статистичні дані,
можна зробити висновок, що за 10 років суттєво не змінилися кількісні показники
розвитку освіти в Подільській губернії, хоча позитивна динаміка й намічалась.
На 3,6% збільшилася кількість дітей із православних сімей на 8,5% католиків і
4,9% дітей із єврейських сімей.
За десять років існування
гімназії лише на 7,4% збільшилася кількість учнів вихідців із міських сімей, на
1,2% збільшилося учнів із сільської місцевості, на 7,2% зменшилося учнів -
вихідців із дворян і чиновників.
Порівняльні дані дають можливість
зробити висновок про те, що освіту у зазначених типах навчальних закладів
одержувала незначна кількість молоді Подільської губернії, вони не
забезпечували потребу в отриманні освіти рідною мовою.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Островерхова
Н.М. Парадигми управління авторськими закладами освіти - К.,1998. - С.53-248;
2. Кулікова
Л. Гімназія як символ кращих традицій у вітчизняній освіті // Історія в школах.
- 2000. - №4 - С.9; 3. Кулікова Л. Гімназія як символ кращих традицій у
вітчизняній освіті // Історія в школах. - 2000. - №4 - С.9; 4. Кулікова Л.
Гімназія як символ кращих традицій у вітчизняній освіті // Історія в школах. -
2000. - №4 - С.10; 5. Почерки истории школы и педагогической
мысли народов СССР. Вторая половина ХІХ в. - М., Педагогика, 1976. -
С. 112-113; 6. Сисак І.В. З історії Кам’янець-Подільської Марийської
жіночої гімназії (1867-1917 рр.). Збірник наукових праць Т.Л. - 1998. - К.-Под. - С.97; 7. Обор Подольськой губернии за 1891 г. - К., 1891. - С.125; 8. Обор Подольськой губернии
за 1891 г. - К., 1891. - С.126; 9. Обор Подольськой губернии за 1891 г. - К., 1891. - С.
130-132; 10. Обор Подольськой губернии за 1901 г. - К.,
1901. - С.169; 11. Обор Подольськой губернии за 1901 г. - К., 1901. - С.170;
https://gorod.dp.ua/user/user.php?userid=429106
ОтветитьУдалить