Радянська політика на початку 1920-их років на Поділлі

В.М. Василенко

ВІДОБРАЖЕННЯ У НАСТРОЯХ ПОДОЛЯН ПОЛІТИКИ ЩОДО УТВЕРДЖЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НА ПОЧАТКУ 1920-х РР.

1920-ті роки дають багатий матеріал для дослідження багатьох проблем, що є актуальними й на даний час. Однією із таких є питання взаємин населення та органів влади як центральних, так і місцевих, вплив діяльності владних структур на настрої жителів країни. Саме політика державної влади має неабияке значення у формуванні духовного світу, утвердженні ціннісних орієнтирів людини.

Проблема періодизації споживчої кооперації Поділля

Б.С. КУЗІНА

ПЛЮСИ ТА МІНУСИ ОДНОГО ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА І ПРОБЛЕМА НАУКОВОЇ ПЕРІОДИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ ПОДІЛЛЯ

Веніамін Іванович Ворніков - відомий кооперативний діяч подільського губернського земства - пройшов складний життєвий шлях. Більшу частину свого життя він присвятив кооперації, отже й став її помітним діячем. Його стаття "Споживча кооперація в Подільській губернії" була надрукована в №1 часопису "Економічне життя Поділля" ще на початку 1913 р. ЇЇ зміст майже повністю збігається із його доповіддю на Ш-у з'їзді представників споживчої кооперації губернії, що відбувся влітку того року. З тих пір ця праця привертає увагу багатьох дослідників.

СЕЛЯНСЬКО-ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ НА ПОДІЛЛІ (КВІТЕНЬ-ЛИСТОПАД 1918 РОКУ)

А.П. Антонишин СЕЛЯНСЬКО-ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ НА ПОДІЛЛІ (КВІТЕНЬ-ЛИСТОПАД 1918 РОКУ)

Дана стаття висвітлює причини, перебіг і наслідки селянсько-повстанського руху на Поділлі в добу Української Держави Гетьмана Скоропадського.

Актуальність даної статті полягає у висвітленні селянсько-повстанського руху на Поділлі (квітень-листопад 1918 р.) в добу визвольних змагань українського народу 1917-1920 рр.

В українській історіографії відсутні праці, які конкретно стосуються суспільно-політичної ситуації на Поділлі в добу Гетьманату П. Скоропадського. Проте окремі аспекти повстанського руху висвітлені в дослідженнях П. Григорчука, П. Захарченко, К. Гуменюка1.

ПОДІЛЬСЬКЕ ЖИТЛО В СИСТЕМІ ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ

С. О. Довгань

Житло, займаючи особливе місце у духовній сфері життя кожного народу, відігравало і продовжує відігравати особливу роль у просторовій поведінці людини [1]. Народне житло українців як суттєвий елемент матеріальної культури віддавна привертає увагу дослідників в українській етнографії. Перші спеціальні описи народного житла та обрядів українців припадають на кінець XVIII - 90-ті роки XIX ст., коли українська етнографія перейшла від нагромадження окремих відомостей про народну культуру до створення спеціальних досліджень з важливих розділів культури і побуту [2]. Однією із перших праць, де розглядається система обрядів, пов'язаних із будівництвом житла східних районів Поділля, є «Труди етнографічно- статистичної експедиції...» П.П. Чубинського [3].

Вплив ярмарків та базарів на розвиток ремесел і промислів Поділля

В. О. Юрченко

ВПЛИВ ЯРМАРКІВ ТА БАЗАРІВ НА РОЗВИТОК РЕМЕСЕЛ І ПРОМИСЛІВ ПОДІЛЛЯ ( ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Активне вивчення традиційної культури населення Подільської губернії, його занять та кустарних промислів розпочалось у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Стимулювало ці дослідження значне піднесення та розвиток традиційних народних промислів. Початок цього процесу пов'язаний із проведенням реформ 1861-1870 рр. та підвищенням уваги з боку держави до розвитку кустарного виробництва. Серед дослідників матеріальної культури населення Поділля важливе місце займають О.Прусевич1, Г.Александрович2, якими зібрані відомості про місцеві промисли кустарів; огляд сільського господарства, промисловості та торгівлі подолян подає В.Гульдман3; детально описує асортимент товару, що вивозиться на продаж, Н.Яворовский4; О.Афанасьєв-Чужбинський5 у своїй праці присвячує окремий розділ опису Могилева- Подільського як торгового пункту, який є місцем збуту товару, виготовленого ремісниками.

АРХІВНІ ДЖЕРЕЛА ПРО УКРАЇНО-ЄВРЕЙСЬКІ ВЗАЄМИНИ НА ПОДІЛЛІ У 20-Х РР. ХХ СТ.

Т.П. Антонішина

Тема взаємин українців і євреїв майже не розроблялася радянською історіографією. Мало хто знав навіть про те, що у 20-30-х рр. у деяких внз України були єврейські відділення, а в складі АН УСРР діяв Кабінет по вивченню єврейської радянської літератури, мови та фольклору. 

Існувала також єврейська історико-археографічна комісія, яка займалася виданням наукових праць. У роки культу особи усе це було ліквідовано, і аж до початку перебудови досліджувати історію євреїв в СРСР, і зокрема в Україні, було практично неможливо.

СІЛЬСЬКІ РАДИ ПОДІЛЛЯ НА ПОЧАТКУ 20-Х РР. ХХ СТ.

Однією з малодосліджених сторінок становлення тоталітарного режиму в Україні і водночас на Поділлі є проблеми діяльності місцевих органів влади, зокрема сільських рад. Адже саме вони об'єднували пролетарські й напівпролетарські верстви селянства, слугували соціальною опорою більшовиків при насадженні комуністичного режиму на селі.

Сільські ради у своєму розвитку пройшли важкий і складний шлях. Життя показало, що практика однопартійної системи, що склалась в країні, зумовила неухильне зрощування партійних структур з державними, що врешті-решт паралізувало ради й перетворило їх на придаток компартії. Однак у період здійснення непу, коли ради на місцях ще не повністю втратили свого значення як органи влади й могли виконувати функції організаторів трудящих, вони зуміли акумулювати певний позитивний досвід господарського й культурного будівництва, вивчення якого представляє безперечний науковий інтерес.