Третій туристичний маршрут

Третій маршрут — огляд місць, пов'язаних з періодом Великої Вітчизняної війни. У сквері Танкістів споруджено пам'ятник бійцям танкової армії генерал-полковника Д. Д. Лелюшенка, яка визволила місто. Бойовий танк Т-34 піднято на постамент з тесаного каменю, на плиті викарбувані назви військових частин, яким присвоєно найменування «Кам'янець-Подільські». А поряд — могила Невідомого солдата, викладена гранітними плитами. Посередині полум'яніє латунна п'ятикутна зірка. Палає Вічний вогонь воїн-ської слави.
У сквері ім. Котовського — пам'ятник командирові 29-ї Унецької бригади полковнику М. С. Смирнову, який загинув у бою за визволення Кам'янця-Подільського. 29 березня 1944 року в боях за місто загинули І. П. Гаврик, М.М.Колданов, Ташмурзин — бійці 51-го гвардійського артилерійського полку. На їх могилі на околиці міста бойові друзі після битви встановили пам'ятник із гільз від снарядів, а вгорі прикріпили червону зірку. Тепер цей хвилюючий свідок війни — експонат історичного музею. А на могилі уже споруджено новий пам'ятник. Обеліски вічної слави встановлено на кладовищах Руських і Польських фільварків, у сквері Старобульварного спуску.

Другий маршрут в радянські часи

Рада Міністрів УРСР, враховуючи історичну, архітектурну і художню цінність усього комплексу пам'яток історії і культури Кам'янця-Подільського, постановила створити в межах староруської і середньовічної частин міста Державний історико-архітектурнин заповідник.
Наш другий маршрут — ознайомлення з історико-революційними пам'ятниками. Огляд їх можна почати з будинків, у яких переховувалась революційна література, в тому числі праці В. І, Леніна і газета «Искра», що на початку XX століття нелегально транспортувалася через Кам'янець-Подільський до Москви, Одеси, Харкова, Києва, Баку, Курська, Нижнього Новгорода та інших міст. Це був один з основних шляхів транспортування іскрівської літератури до Росії. Тільки з листопада 1902 до лютого 1903 року цим шляхом було переправлено близько 60 пудів літера-тури.
Один з пересильних пунктів був у будинку по Гімназистському спуску (нині вулиця Луначарського, 1). Тут у столярній майстерні царські жандарми виявили у квітні 1904 року чимало нелегальної літератури, серед якої були номери газети «Искра», брошура В. І. Леніна «До сільської бідноти», протоколи II з'їзду РСДРП.

Фортеця в Кам'янці-Подільському

Туристи, звісно, прагнуть, передусім відвідати Стару фортецю. Найкраще вона проглядається із Старобульварного спуску. Звідси відкривається дивна панорама середньовічного укріплення: на скелястому півострові, омитому Смотричем, виростають над мурами зубчаті башти з бастіонами; зліва під ними — стрімка кам'яна стіна, що спускається в долину річки.

Історія будівництва фортеці починається наприкінці XII століття, коли наші предки звели тут оборонну споруду для захисту від кочівників. Біля башти Денної археологи знайшли залишки керамічного посуду часів Київської Русі та фрагменти давнього укріплення. Пізніше, коли подільською землею заволоділи литовські князі Коріатовичі, ця фортеця була зміцнена й оновлена. Відтоді, щоб утримувати за собою Поділля, її перебудовували та добудовували і польські, і турецькі фортифікатори.

Будинок Маріїнської гімназії - Школи №8

У будинку № 11 з жовтня 1941 по листопад 1943 р. перебував комітет Кам'янець-Подільської підпільної організації. Патріоти поширювали серед населення антифашистські листівки, закликали чинити опір окупантам, перешкоджали вивезенню молоді в Німеччину, влаштовували диверсії на підприємствах і залізниці.
У жовтні 1943 р. більшість підпільників було заарештовано, але і в катівнях вони не припиняли боротьби. В ніч на 18 листопада цього ж року група ув'язнених знешкодила тюремну охорону і відкрила камери на першому і другому поверхах. Було врятовано близько тридцяти патріотів.

У приміщенні середньої школи № 8 на вулиці Шевченка, 24, до 1917 р. була жіноча гімназія. Тут навчалася активна учасниця народницької революційної організації Кам'янець-Подільської комуни О. 1. Розумовська. За свідченням сучасників, за свою сміливість, розум і незвичайну жіночу вроду вона користувалася великим авторитетом серед ма лоді.

Герої Радянської України з Кам'янця

У Кам'янці-Подільському народився адмірал флоту Герой Радянського Союзу С.Г.Горшков, який з 1956 р. став головнокомандуючим Військово-морським флотом і заступником Міністра оборони СРСР.
Місто відкрило шлях у велике життя М.П.Бажану — українському радянському поетові, академіку АН УРСР, Герою Соціалістичної Праці, лауреатові Державних премій СРСР та Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка.
У місті над Смотричем у перші дні Великої Вітчизняної війни завершилося формування прославленої 18-ї армії, якою командував генерал-лейтенант А. К. Смирнов. Весною 1943 р. начальником політвідділу армії був призначений Л. І. Брежнєв. Подоляни з любов'ю і вдячністю згадують
58 героїчні подвиги частин Радянської Армії, які відстоювали Поділля у 1941 і визволяли його у 1944 р.

Хмельниччина багата на пам'ятки архітектури.

На її території збереглися залишки багатьох старовинних оборонних фортець, зокрема фортеці XIII—XIV ст. ст. в Зінькові Віньковецького району, XV—XVI ст. ст.— в Сатанові Городоцького і Рихті Кам'янець-Подільського району, XVI ст.— в Летичеві та Ізяславі, а також Жванці, Панівцях і Чорнокозинцях Кам'янець-Подільського району та багато інших. Великий інтерес являють собою залишки скельного монастиря XI—XII ст. ст. в Бакоті Кам'янець-Подільського району.

В місті-заповіднику Кам'янці-Подільському е комплекс цінних архітектурних пам'яток. Це передусім стародавні міські укріплення: міські мури XV ст., пам'ятки XV—XVII ст. ст. — міська і Підзамецька брами, Кравецька, Кушнірська, Гончарська, Ковальська башти, Турецькі і Вірменські бастіони, Руська брама з баштами і укріплення XVI ст., будинок руського магістрату XVI ст., будинок польського магістрату XVI—XVIII ст. ст., кріпосний міст XIV—XVIII ст. ст.

Оборонні фортеці, які збереглися до наших днів на території області, збудовані місцевими майстрами, вони по праву є архітектурними пам'ятками нашого народу. З ними пов'язана багатовікова боротьба народних мас України з кримськими, турецькими султанами, литовськими феодалами, польськими панами за свою незалежність. І з цього погляду вони заслуговують уваги сучасників як спогад і шана тим, хто боровся за честь і свободу своєї Батьківщини.

Туристичні маршрути 1983 року. Початок

Наближаємося до Кам'янця-Подільського — міста обласного підпорядкування.
Це одне а найстародавніших міст Поділля На його території виявлено рештки поселень часів трипільської культури, доби пізньої бронзи і початку раннього залізного віку, черняхівської культури. В IX — X ст. тут жили уличі і тиверці. На рубежі XI—XIII ст. Кам'янець-Подільський перетворюється в одне з феодальних міст Київської Русі.
У 40—50 pp. XIII ст. дальший розвиток міста перервала монголо-татарська навала. В середині XIV ст. його захопила феодальна Литва, а на початку XV ст.— шляхетська Польща. 23 квітня 1793 р. Кам'янець-Подільський у складі земель Правобережної України увійшов до Росії, з цього часу він стає губернським центром.
Нині Кам'янець-Подільський — місто заводів і фабрик, вищих і середніх спеціальних учбових закладів, нових житлових масивів і, звичайно, місто історичних пам'яток.
Подорож по місту розпочнемо з вулиці, яка носить ім'я великого сина українського народу Т. Г. Шевченка. На ній розташований сільськогосподарський інститут, заснований у 1921 р. Він відіграв велику роль у підготовці висококваліфікованих спеціалістів у період соціалістичної перебудови села. В 1934 р. ного розформовано, а в 1954 р. він знову відновив свою роботу. Тепер на п'яти його факультетах — агрономічному, зоотехнічному, механізації сільського господарства, економічному, ветеринарному — навчається понад 5 тисяч студентів. Діє також факультет підвищення кваліфікації керівних кадрів. На 29 кафедрах працює 10 профе-сорів, 111 кандидатів наук. До послуг студентів — чудові лабораторії, кабінети, велика бібліотека, багатогалузеве учбово-дослідне господарство. Із стін інституту вийшло чимало відомих вчених, серед них В. С. Лехнович — автор багатьох праць з рослинництва, патріот своєї Батьківщини, який продовжував науково-дослідну роботу навіть у важкий час блокади Ленінграда. У 1925 р. Кам'янець-Подільський сільськогосподарський інститут закінчив О. В. Квасницький — український вчений у галузі фізіології тварин, академік АН УРСР, заслужений діяч наук УРСР, Герой Соціалістичної Праці.
Одним із навчальних корпусів інституту є будинок № 12. У цьому приміщенні з 1865 р. знаходилася духовна семінарія, в якій навчалося багато відомих людей. Серед них видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог, творець класичних хорових обробок українських народних пісень М. Д. Леонтович (1877—1921).